Останній забутий плацдарм зими, що не хоче згоріти
у сонячнім світлянім шарі, програти у білій війні.
Обмерзлі заснулі дерева блукають мережаним світом,
лишають відбитки гілок на вимитім снігом вікні.
Останні оденки снігів обсиплються з неба так щедро.
Це дріб’язок, не озирайся. В очах промайнулих машин
стоїш на початку всього струнким соломоновим кедром
і прагнеш залишити в серці назавжди ці кілька хвилин.
Немає коментарів:
Дописати коментар